Деменція – сучасна діагностика та терапія
Про курс
State of the Art симпозіум узагальнює ключові зміни у діагностиці та лікуванні деменцій станом на 2024 рік із опорою на німецьку клінічну настанову S3 щодо деменцій. У першій частині Франк Єссен розглядає концепцію своєчасної діагностики, синдромальне визначення деменції та легкого когнітивного порушення, нейропсихологічне тестування, виключення потенційно оборотних причин і подальшу етіологічну диференціацію. Обговорюються MoCA, MMSE, розширені нейропсихологічні батареї, структурна МРТ, дослідження спинномозкової рідини, FDG-PET, амілоїд-PET, тау-PET, DAT-візуалізація, генетична діагностика та нові плазмові біомаркери, зокрема p-tau217. Окремо висвітлено сучасну дискусію щодо біологічного визначення хвороби Альцгеймера, критерії Alzheimer’s Association 2024 та підхід International Working Group.
У другій частині Луц Фрьоліх представляє мультимодальну довготривалу терапію деменції, включно з немедикаментозними втручаннями та симптоматичною фармакотерапією. Розглядаються інгібітори ацетилхолінестерази, мемантин, окремі рекомендації для різних форм деменції та обмеження лікування при легкому когнітивному порушенні. Основний сучасний блок присвячено антиамілоїдним моноклональним антитілам, передусім леканемабу та донанемабу: механізму зниження амілоїдного навантаження, клінічній ефективності, режимам інфузій, відбору пацієнтів, моніторингу та ризику ARIA. Підкреслюється, що навіть із появою хворобомодифікувальної терапії ведення пацієнтів із деменцією залишається мультимодальним, мультидисциплінарним і довготривалим.
Ви дізнаєтесь
Розрізняти деменцію та легке когнітивне порушення за клінічними й функціональними критеріями.
Розуміти принцип своєчасної діагностики нейрокогнітивних розладів.
Добирати скринінгові та розширені нейропсихологічні методи відповідно до клінічної ситуації.
Описувати послідовність виключення оборотних причин і етіологічної діагностики деменції.
Орієнтуватися в ролі МРТ, лікворних досліджень, PET та інших біомаркерних методів.
Пояснювати клінічне значення плазмових біомаркерів, зокрема p-tau217.
Розуміти відмінності між сучасними концепціями біологічного визначення хвороби Альцгеймера.
Описувати принципи мультимодального довготривалого лікування деменції.
Орієнтуватися в застосуванні інгібіторів ацетилхолінестерази та мемантину.
Пояснювати місце леканемабу та донанемабу в лікуванні ранньої хвороби Альцгеймера.
Розуміти значення ARIA, МРТ-моніторингу та ретельного відбору пацієнтів для антиамілоїдної терапії.
Оцінювати клінічну значущість уповільнення прогресування нейродегенеративного захворювання
Наприкінці цього курсу
Після завершення лекції слухачі зможуть системно орієнтуватися в сучасній діагностиці деменцій — від своєчасного виявлення легкого когнітивного порушення до етіологічної верифікації за допомогою нейропсихологічних методів, нейровізуалізації та біомаркерів. Вони розумітимуть роль нових плазмових маркерів і сучасних діагностичних концепцій хвороби Альцгеймера, а також принципи мультимодального лікування деменції. Окрему увагу буде сформовано до практичних передумов застосування антиамілоїдних антитіл, очікуваного клінічного ефекту, ризиків ARIA, необхідності моніторингу та значення довготривалого мультидисциплінарного ведення пацієнтів.